Переклад у сучасному світі

Переклад у сучасному світі

Переклад та перекладознавство

Перекладознавство у сучасному світі охоплює всі напрями досліджень, які вивчають переклад як процес та результат.

Що таке переклад в нашому повсякденному непрофесійному житті, здається, пояснювати не треба. Будь-який переклад, коли текст, створений на одній мові, перевиражається засобами іншої мови, ми називаємо прекладом. Тут “текст” як термін подається в широкому розумінні, мається на увазі будь-який письмовий твір від інструкції до холодильника до роману. Але є й обмеження в нашому аналізі  ми обмежимось лише вербальними текстами на живих людських мовах.

Ящо вважати, що мова є певним чином, код, тобто довільне позначення предметів та явищ дійсності за допомогою умовних знаків, то переклад можна назвати перекодуванням, оскільки кожний із умовних знаків змінюється при перекладі знаком іншої знакової системи.

Таким чином, переклад є перевираження або перекодування. Але це перекодування не є об’єктивним природним процесом, його здіснює людина. Людина володіє індивідуальністю та здатністю до творчості. Саме ці два чинники дозвляють їй при перекодувані вибрати з декількох чи багатьох можливих варіантів перекладу свій. Тому деколи говорять про еврістичний характер процесу перекладу, під яким передусім, розуміють свободу вибору. Але ця свобода не є абсолютною. Скрикнувши “Евріка!” (грец.“ Знайшов“), перекладач не може запропонувати при перекодуванні абсолютно будь-який варіант, який йому сподобовся. Ці межі свободи вибору перекладача можна проілюструвати на прикладі такої фрази: “Не повернулись в порт і не зійшли на борт 14 французьких моряків.” Якою б мовою ми не перекладали б у нас можливий такий вибір:

1.Для лексем “повернулись,” “порт,” “моряк” є декілька відповідників  ”повернутись” = “появитись, ”прийти назад,“ порт” = гавань,“ моряк” =  “матрос”.

Вибір цих варіантів не є добровільним, а залежить від контексту часу створення тексту та інших причин.

2. Для лексем ”14 ”, “французьких” вибору, очевидно, немає. У всіх мовах для цих слів найдеться лише один відповідник.

3.При передачі актуального членування речення також можливі варіанти. Після визначення того що є тут ремою (новим), а що темою (даним), перекладач може скористатися будь-якими засобами, які у мові перекладу слугують для підкреслення реми. Це може бути перша чи остання позиція слова ( слів у реченні, а також особливі графічні засоби (тире, двокрапка тощо.)

4. Межі вибору  можуть зумовлюватися в залежності від виду та завдань перекладу. При письмовому перекладі вимоги при доборі відповідників будуть вищими. А в усному перекладі за дефіциту часу, коли перекладач не знає подальшого контексту, часто достатньо будь-якого варіанту. З іншого боку, усний переклад припускає застосування компресії, наприклад, за рахунок спрощення синтаксичної структури, опущення деяких елементів е.g:

So 14 matelots are lost from the deck.

Vierzen Seelente sindauf ihr Schiff nicht zurückgekehrt.

А якщо мовою перекладу є, наприклад, адаптація для дитячого сприйняття, то при перекладі будуть вибиратися найбільш розмовні і найменші спеціальні варіанти ( “не зійшли на борт”, “ піднялтсь на корабель”).

5. Нарешті межі вибору може встановлювати тип тексту, газетно-інформаційне повідомлення, авторського журналістичного ессе чи з слів пісні. Ящо це газетна стаття, то вся фраза може виявитись метафорою, яка може передавати будь-який смисл, наприклад, мова може йти про 14 французьких школярів, які не впорались із завданням на олімпіаді. Тоді і при перекладі збереження образу не є обов’язковим (“море – корабель – моряк” можна замінити  “марафон – бігун – фініш”.) А ящо це пісня ( а так воно є), то необхідно зберегти відповідник до рими “порт – борт”  і тут керуємось закономірностями перекладу поетичного тексту.

Як вказує цей приклад, свобода вибору для перекладача і відповідно варіативність результату обмежуеться варіативними результатами мови, видом перекладу і типом тексту.

Разом з тим у діяльності прекладача задіяний чинник, котрий не залежить від внутрішньомовних і зовнішніх ситуативних причин. Це індивідуальність перекладача. Саме він надає особливого, неповторного відтінку творчому пошуку варіантів.

Розглянуті параметри поняття “перекладу”, стосувалися  передусім його опису як процесу, але, як ми бачимо в ході обговорення цими же терміном ми позначаємо і результат процесу. Отже робочим визначенням перекладу може бути:

Переклад – це діяльність, яка полягає у варіативності перевираження, перекодування тексту, породженого на одній мові в тексті іншої мови, і яка здійснюється перекладачем, котрий творчо вибирає варіант у залежності від варіативних ресурсів мови, виду перекладу, завдань перекладу, типу тексту  і під впливом власної індивідуальності, переклад – це також і результат описуваної вище діяльності.